Стимулювання інвестицій – єдиний шлях виходу з економічної депресії
Без створення сприятливого інвестиційного клімату, який стимулюватиме вітчизняних інвесторів вкладати кошти в розвиток бізнесу в Україні, а також забезпечить притік в економіку держави західних інвестицій в комплекті з імпортом західних стандартів сервісу, якості та менеджменту, Україна як держава не має перспектив.
Попри те, що Державна служба статистики з 2010 року звітує про досить високі показники соціально-економічного розвитку країни, навряд чи в державі знайдеться багато фахівців, які візьмуть на себе сміливість констатувати, що Україна подолала кризу. Нинішнє зростання економіки базується переважно на відновленні рівня завантаженості потужностей до докризового рівня, до того ж, у більшій мірі, підприємств сировинного та низько-технологічного укладів. Такий стан є нічим іншим, як топтанням на одному місці. З високою вірогідністю можна очікувати, що вже в середньостроковій перспективі зростання ВВП сповільниться до 1-2%.
Співпраця з Державною податковою службою України
УСПП та ДПСУ взаємодіють у питаннях своєчасного відшкодування податку на додану вартість, якісної імплементації Податкового кодексу, об’єднують зусилля у вдосконаленні податкового законодавства, створенні умов для підвищення...
Співпраця з Державною митною службою України
Український союз промисловців і підприємців та Державна митна служба України взаємодіють у питаннях створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, удосконалення та спрощення митних процедур, захисту прав й інтересів...
Податкова реформа: потрібен наступний етап
Податкова реформа в Україні задумувалася для того, щоб реалізувати два ключових завдання. По-перше, в умовах критичного розбалансування системи державних фінансів необхідно було збільшити доходи бюджету, по-друге, з метою...
Де ж буде прорив?
17 травня 2012
Нещодавно в Forbes з'явилася замітка Річа Карлгаарда, видавця цього шановного журналу, присвячена нинішньому застою в технологіях. Автор звертає увагу на те, що за життя попереднього покоління з'явилися реактивні літаки, ядерні реактори, комп'ютери, телебачення ..., а нинішня епоха може похвалитися хіба що iPhone з IPad і соціальними мережами. У технологіях явно настав застій. Чи не ознака це загальної кризи цивілізації?
Розмови про технологічні застої ведуться не вперше. Технологічні скептики вказують на гігантські витрати на наукові дослідження, мільйонні армії вчених і при цьому мізерна кількість нових наукових досягнень. Технологічні романтики ж вихваляють позитивні приклади: розшифровку генома, прорив в обчислювальній потужності і швидкості передачі даних.